Cучасний ринок житла у столиці демонструє глибокий парадокс: кількість пропозицій на вторинному та первинному ринках вимірюється тисячами, проте реальних покупців у рази менше, ніж до повномасштабного вторгнення.
Про це свідчить аналітичний звіт профільного порталу Zagorodna.com.
Експерти зазначають, що заяви деяких забудовників про «гострий дефіцит квартир» у новобудовах не зовсім відповідають дійсності — на ринку бракує не самого житла, а платоспроможних клієнтів. Низька купівельна спроможність залишається головним стримувальним фактором.
На тлі цих викликів фахівці виділяють три ключові тенденції, що визначають логіку угод у Києві:
1. Реальний торг і приховані угоди
Публічні ціни в оголошеннях на сайтах-агрегаторах стали суто номінальними й часто не відображають реальної вартості ринкових правочинів.
По-перше, значна частина об’єктів у підсумку продається із дисконтом (знижкою) під час фінальних переговорів.
По-друге, найліквідніші та найвигідніші варіанти взагалі не потрапляють у відкриту рекламу — ріелтори закривають такі угоди всередині власних клієнтських баз або через знайомих.
Власники багатокімнатних квартир (від 3 кімнат і більше) дедалі частіше знімають об’єкти з продажу, оскільки не готові на суттєві цінові поступки, і займають вичікувальну позицію.
2. Квартири з готовим ремонтом у пріоритеті
До війни покупці охоче обирали житло «після будівельників» (без оздоблення) або «вбитий» радянський фонд, щоб реалізувати власний дизайн-проєкт. Зараз тренд розвернувся на 180 градусів: готові помешкання з якісним сучасним ремонтом і меблями цінуються набагато вище.
Головна причина — критичне здорожчання будівельних матеріалів, ускладнена логістика та гострий дефіцит кваліфікованих майстрів у Києві. Покупці готові миритися з чужими інтер’єрними рішеннями, аби лише уникнути тривалого, дорогого та непередбачуваного процесу ремонту.
3. Вплив фактору міграції
На баланс попиту і пропозиції продовжують впливати кияни, які наразі перебувають за кордоном. Ця категорія власників розділилася на два табори: одні тримають житло порожнім як «запасний аеродром» на випадок повернення, інші — остаточно вирішили облаштовувати життя в ЄС і виставляють київські квартири на продаж. Це створює додатковий тиск пропозиції на ринку, де покупців і так бракує.
Що відбувається на ринку оренди
Певне гальмування динаміки фіксують і в сегменті довгострокової оренди. На початку літа заявлена медіанна вартість пропозицій у столиці трималася на рівні 18 000 гривень на місяць.
Проте реальні договори, за даними ріелторських спостережень, укладалися за середньою ставкою близько 16 900 гривень. Ті орендодавці, які відмовляються від завищених очікувань і швидше йдуть на компроміс із ціною, знаходять орендарів у перші ж тижні експозиції об’єкта.
Джерело: kyiv1.com