Дайджест за червень: компенсації за знищене житло і діяльність ФДМ

Активність ринку нерухомості у червні була слабкою, про що красномовно кажуть цифри надані регуляторами. Та попри це ціни не тільки не падали, а місцями навіть зростали. Про це та інше читайте у нашому дайджесті за минулий місяць.

Компенсації за знищене житло

В умовах війни, що наразі триває в Україні, одним із самих важливих питань є розв’язання проблеми з житлом. Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №11161 про компенсацію за пошкоджене і знищене майно для українців внаслідок збройної агресії.

Насамперед він має допомогти отримати переселенцям компенсації за зруйноване нерухоме майно, якщо воно розташоване на тимчасово окупованих територіях або на територіях ведення активних бойових дій. Власник такого майна може подати заяву про надання компенсації за процедурою та переліком документів згідно з визначеною процедурою та відповідно до законодавства.

При цьому фізичний огляд об’єктів нерухомого майна не проводиться. Власник такого майна також може відмовитись від права власності на користь держави.

Також спростити процедуру підтвердження права власності на тимчасово окупованих територіях планують і в уряді. Зокрема у майбутньому переселенці, майно яких було знищено, можуть отримати відшкодування за втрачене житло коштом майбутніх репарацій, які рф має виплатити за всі руйнування і злочини.

Проте підтвердження права власності на майно, яке залишилося на тимчасово захоплених територіях, унеможливлюється через відсутність доступу до документів. Тому Міністерство юстиції, Держгеокадастр та інші відповідальні відомства планують спростити реєстрацію права власності на майно. Насамперед це дасть змогу ВПО відновити правовстановлюючі документи та внести відомості про зруйноване житло до Реєстру збитків.

Активність Фонду держмайна

У червні Фонд держмайна провів низку успішних приватизаційних угод. Під час аукціонів вартість об’єктів нерухомості, які були виставлені на продаж, зростала часом навіть у кілька тисяч разів. Пропонуємо згадати приклади найбільш цікавих приватизацій.

Фонд держмайна провів аукціон із продажу двоповерхового будинку в Рівному. Під час аукціону ціна лота зросла в рекордні 4357 разів до 30 млн гривень. Двоповерхова цегляна будівля розташована в центральній частині міста на вулиці Пересопницькій. Її загальна площа 545,6 кв м. Балансоутримувачем об’єкта є “Рівненський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України”.

Продаж невеликого приміщення у Каневі також зацікавила інвесторів. Через це стартова ціна виросла у 220 разів. За право власності змагався 21 учасник. Стартова ціна лота зросла з 2041 гривні до переможних – 450 тисяч гривень. Учасники торгувалися за два кабінети площею 7,9 та 16,8 кв м, санвузол та коридор.

Ще одну офісну будівлю у центрі Рівного приватизують за 65 млн гривень. Ціна лота зросла майже у 20 разів зі стартової ставки у 3,5 млн гривень. Вона входить до єдиного майнового комплексу Рівненського науково-дослідного та проєктного інституту землеустрою. До його складу входять також інші 8 одиниць нерухомого майна: виробничий корпус площею понад 1800 кв м, адміністративні приміщення площею більш ніж 1400 кв м та гараж площею майже 85 кв м, а також 15 одиниць транспорту, обладнання, офісна й побутова техніка, меблі.

Ситуація на ринку нерухомості

За роки повномасштабного вторгнення кількість кадрів у будівельному секторі скоротилася на 25,4%, а нестача робітників на будівельних майданчиках досягла 30-40%. На ринку первинної нерухомості деякі з компаній втратили до половини кадрів. Через це багато девелоперів почали залучати мігрантів. Наприклад, Івано-франківський девелопер найняв близько 50 працівників з-за кордону.

Навіть з витратами на оформлення документів, офіційне працевлаштування та житло, праця іноземних працівників залишається на 10–20% дешевшою за працю українців. Дозвіл на офіційну працю одного іноземця на рік коштує більш як 15 тисяч гривень, дозвіл на два роки — 25 тисяч гривень.

Чернігівський довгобуд

У Чернігові в червні ввели в експлуатацію ЖК Європейський двір – відомий місцевий довгобуд. На підтвердження відповідності об’єкта проєктній документації Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради видало відповідний сертифікат, який також підтверджує його готовність до експлуатації.

Компанію-забудовника “Еко Комфорт Груп” пов’язують з колишнім мером міста Владиславом Атрошенком. ЖК Європейський двір отримав власну адресу – по вулиці Любецькій, 106в у третьому мікрорайоні житлового масиву “Масани”. Це другий будинок у секції, перший був зданий у другому кварталі 2020, повідомили представники забудовника “ЕкоКомфорт Груп”.

Забудовник також пообіцяв невдовзі здати в експлуатацію першу секцію ЖК Єлецький, який є також ще одним довгобудом компанії. Наразі відомо, що інвестори, які вклали чималі гроші в купівлю квартир в житловому комплексі Єлецький почали забирати їх назад в судовому порядку, мотивуючи це тим, що будівництво заморожено і надії на його відновлення немає.

Проблемний одеський ЖК

4 червня суд зняв арешт з майна забудовника “Лідер-парк”, який будує на Лідерсівському бульварі, 7 та 9. Юристи компанії апелювали тим, що в рамках відкритого у 2020 році кримінального провадження за статтями 190, 364 та 366 (шахрайство, службове підроблення, зловживання владою) вже давно проведено всі експертизи, а ніхто зі співробітників фірми так і не отримав підозри.

Зауважимо, що з 2020 року на земельні ділянки, на яких ведеться будівництво ЖК Лідерсівський, неодноразово накладалися арешти із забороною відчуження, розпорядження, поділу та зміни цільового призначення, а також забороною проведення підготовчих та будівельних робіт. Але, попри це будівництво, тривало, повністю ігноруючи судові рішення.

За будівництвом комплексу стоїть одеський бізнесмен та депутат міськради Андрій Кисловський. Через свою 74-річну матір контролює такі компанії як ТОВ “Лідер парк” та ТОВ “Одесабуд” та пов’язаний з низкою будівельних скандалів в Одесі.

Забудовник-банкрут

Розпочав процес банкрутства забудовник ЖК Дані, якй також взяв на себе зобов’язання побудувати низку об’єктів у Софіївській Борщагівці та інших селах-супутниках Києва.

Олексій Саченко з партнерами, які є власниками землі, на якій мали будуватися споруди, робили по кілька спроб розпочати процедуру банкрутства, суди різних інстанцій їм у цьому відмовляли. Наразі процедура банкрутства відкрита лише щодо Ірини Саченко – матір Олексія. Цього забудовниця домоглася через позицію Верховного Суду, який повернув справу про банкрутство у першу інстанцію.

На думку адвокатів потерпілих інвесторів, шляхом банкрутства Саченко намагається не лише уникнути своїх зобов’язань, але і зняти арешти з земельних ділянок та будинків, які були накладені в рамках численних судових позовів проти неї. Окрім ЖК Данія забудовник почав ще зводити ЖК Женева, ЖК Burberry, таунхауси Greens та інші житлові комплекси, які наразі знаходяться на різній стадії готовності.

Статистика та цифри

В Україні почав зростати ринок іпотеки, про що каже статистика Національного банку України. Зокрема, банки у квітні 2024 року видали 1 тисячу іпотечних кредитів на загальну суму 1,7 млрд гривень. Це на 21,6% більше, ніж у березні 2024-го. За даними НБУ, банки знижують ставки за депозитами і для бізнесу, і для населення. Також знижується вартість кредитів для підприємств. Рушієм іпотечного сегмента залишається пільгове кредитування в межах програми “єОселя”. Майже всі кредити у квітні надано в межах цієї програми.

Загалом же, з початку дії програми “єОселя” вже понад 11 тисяч українських сімей скористалися нею на загальну суму 17,4 млрд гривень. Тим часом в Україні ціни на житлову нерухомість продовжують зростати попри все ще низький попит на неї.

Джерело: nerukhomi.ua

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Догори