Що відбувається на будівельному ринку України: проблеми з грошима та кадрами

Будівельна галузь в Україні стоїть перед одним з найскладніших випробувань за всю історію незалежності. Через війну, економічні виклики та обмежені ресурси ринок житлового та комерційного будівництва суттєво постраждав.

Які ще непередбачувані фактори впливають на ринок та до чого це призводить, розповів в колонці для ЕП керівник проєкту Perfеct Group Олексій Коваль. «Мінфін» публікує ключові тези.

Ситуація на будівельному ринку

Будівельний сектор стикається з численними викликами. Ключові проблеми включають різке зростання вартості матеріалів, дефіцит кваліфікованої робочої сили та обмежений доступ до фінансування.

За даними учасників ринку, обсяг нових будівельних проєктів скоротився на 30−40%. Вартість основних будматеріалів — цементу і металу — зросла на понад 50% значною мірою через порушення ланцюгів постачання та глобальну інфляцію. Крім того, на ринку відчувається гострий дефіцит кваліфікованої робочої сили, що ускладнює виконання навіть запланованих проєктів.

Кількість кваліфікованих робітників знизилася на майже 40%, оскільки частина фахівців виїхала за кордон, а частина — мобілізована в ЗСУ.

Фінансовий тиск. 70% девелоперів повідомляють про складнощі з фінансуванням. Комерційні банки посилили умови кредитування, оскільки ризики на ринку залишаються високими, а макроекономічна ситуація — нестабільною.

З іншого боку, за офіційними оцінками, агресор зруйнував житло понад 1,5 млн родин, створивши величезний попит на збільшення пропозиції житлового фонду.

Неринкові виклики для девелоперів

Девелопери часто стикаються з проблемами, які не мають нічого спільного з ринковими умовами. Серед них — вплив псевдоактивістів і непередбачуваність державних рішень, які загрожують завершенню навіть розпочатих проєктів.

В останні роки дедалі частіше псевдоактивісти, а не закони вирішують, що правильно, а що ні. Це створює парадоксальну ситуацію: девелопер, який почав роботу з дотриманням усіх норм, не може бути впевненим у завершенні проєкту.

У більшості країн ЄС девелопер, який отримав дозвільну документацію, може завершити будівництво без перешкод. В Україні все інакше. Через рік або навіть два після початку будівництва під тиском громадського обурення чиновники можуть скасувати своє законне рішення, видане для цього проєкту.

У деяких випадках окремі правоохоронні органи відкривають кримінальні провадження на підставі бажання «обговорити» фінансові питання з бізнесом.

Іншою серйозною проблемою для будівельного ринку є порушення правил гри з боку держави. Часто відбувається одностороннє відкликання дозволів або зміна статусу земельних ділянок, що вже використовуються для будівництва.

Враховуючи нестабільність у державних рішеннях, банки та міжнародні фінансові інституції бачать у таких проєктах високі ризики і часто відмовляють у кредитуванні. Відсутність доступу до кредитних ресурсів значно обмежує можливості будівельного бізнесу і стримує розвиток економіки.

Уроки інших країн

Досвід відбудови європейських країн після Другої світової війни дає корисні підказки для України. У повоєнній Європі країни зуміли здійснити масштабну відбудову шляхом залучення внутрішніх ресурсів та зовнішньої допомоги, а також завдяки реформам, спрямованим на створення стійкої економіки.

Німеччина (план Маршалла). Однією з найважливіших складових економічного відновлення Німеччини після війни став План Маршалла — програма, яка забезпечила фінансову допомогу від США на понад $13 млрд (за сучасними мірками це близько $150 млрд).

Ці кошти використовувалися для відновлення інфраструктури, підтримки підприємств та стимулювання економічного зростання. Головний урок для України полягає у важливості залучення зовнішньої фінансової підтримки для розвитку інфраструктури та економіки загалом.

Японія (індустріальна трансформація). Після війни Японія запустила масштабні реформи, які включали інвестиції в інноваційні технології та розвиток промисловості. Значні інвестиції в будівництво та промисловість сприяли відновленню країни та заклали основу для економічного зростання. Японський досвід показує, що інновації можуть стати каталізатором для відбудови, особливо у сфері будівництва.

Ситуація в Україні також має багато спільного з кризами, які вже в цьому сторіччі пережили Ліван та Ірак. Ліван (відновлення після вибуху в Бейруті). Після руйнівного вибуху в Бейруті у 2020 році Ліван зіштовхнувся з дефіцитом матеріалів і відпливом кваліфікованих кадрів, що схоже на ситуацію в Україні.

Відбудова стала можливою завдяки міжнародним фондам та економічним реформам. Це підкреслює необхідність для України шукати зовнішню підтримку, а основною умовою залишається стабільність правил гри від держави.

Ірак (відбудова після війни). Після війни Ірак здійснював відновлення через створення партнерств між державою та приватними інвесторами, що залучили значний обсяг зовнішніх інвестицій. Національна інвестиційна комісія реалізувала проєкти на понад $100 млрд, що дозволило відновити житло та комерційні будівлі. Україна може використати ці моделі для залучення іноземних інвестицій.

Джерело: minfin.com.ua

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Догори