Сергій з Житомирщини пішов захищати Україну ще у 2014-му. 19-річним юнаком воював у зоні АТО. За кілька років повернувся до мирного життя, вступив до університету і почав вчитися на інженера.
Він винаймав маленьку квартиру у спальному районі та мріяв про власне житло. Зокрема, Сергій вивчав ринок нерухомості у Києві.
“Час від часу я прицінювався до різних варіантів житла у столиці, але жоден з них, у будь-якому з районів, був не по кишені. Квартири були занадто дорогі як для мене, звичайного студента”, – розповідає військовий.
З початком повномасштабного вторгнення Сергій одразу ж долучився до війська. З перших днів великої війни опинився на передовій позиції, яку по кілька разів на день штурмували окупанти. Бійці ЗСУ героїчно вистояли.
Волонтери забезпечували багатьма необхідними речами. Але про те, що допомога може сягнути аж таких масштабів, Сергій навіть не мріяв – будівельна компанія Really Building подарувала йому 1-кімнатну квартиру у столиці, у вже введеному в експлуатацію комплексі. Наразі чоловік вже оформив право власності, планує після повернення з війни зробити затишний ремонт. І мріє, що у майбутньому зможе привести у квартиру дружину.
Окрім Сергія, компанія забезпечила квартирами ще 5 захисників. Однак і самі військові, і їхні родичі зізнаються – потреба у житлі є дуже гострою, а силами одного приватного бізнесу її не вирішити.
Криза житла для військовослужбовців
За розрахунками Міноборони, ще до повномасштабного вторгнення було потрібно близько 78 років для забезпечення житлом військових черговиків. У 2021 році на квартирному обліку перебували 45 тисяч військових. Іноді представники ЗСУ добровільно відмовлялися ставати до черги, бо вважали варіант отримання власної квартири від держави безнадійним.
Це підтверджує і свіжа статистика: за даними КМДА, у Києві виділили лише 30 квартир з початку 2023 року. Їх отримали громадяни, які перебувають на квартирному обліку та належать до пільгових категорій. Серед них учасники війни, родини загиблих захисників, діти-сироти та інші.
Надії на розв’язання квартирного питання від держави немає. Державні програми ефективно не працюють та мають безліч бюрократичних перепон,
– говорить Наталя Зарицька, голова ГО “ЖІНКИ ЗІ СТАЛІ” та дружина звільненого з полону захисника “Азовсталі”.
“Уявіть, що військовий не може навіть елементарно сходити у відпустку на тиждень. Бо його домівка зруйнована або перебуває на тимчасово окупованих територіях. Або він повертається з війни, тяжко поранений чи після полону. Йому треба знову адаптуватися до мирного життя, а жити немає де. Квартиру треба орендувати. І тут починається цілий квест”, – додає Наталя Зарицька.
У цьому бійцям у першу чергу допомагає не держава, а небайдужі люди та волонтери, каже вона.
Співзасновниця Really Building та благодійного фонду YOUkraine Анна Мурашенко розповідає: компанія не лише дарує захисникам квартири. А також час від часу дає житло в безоплатне користування на пару місяців для переселенців, колишніх полонених, військових та їхніх родин.
Бувають такі ситуації, що людині треба десь пожити деякий час. Ми надаємо житло військовослужбовцям та їхнім сім’ям ситуативно, якщо виникла гостра потреба. Плануємо допомагати й надалі. Для захисників вже виділили 3 квартири у новому будинку. Ми також звертались до колег на ринку із закликом підтримати ініціативу і надавати квадратні метри військовикам,
– ділиться Анна Мурашенко.
Вона сподівається, що з житлом допомагатимуть й інші українські забудовники. Але поки що про подібні ініціативи не чула.
Скільки житла на ринку взагалі та що з цінами
Згідно з даними Держстату, за перше півріччя 2023 року в Україні ввели в експлуатацію 44,3 тисячі нових квартир. Більшість з них розташовані в багатоквартирних будинках та таунхаусах.
Найбільше нових квартир у 2023 році традиційно з’явилося у столиці. Друге місце за кількістю нового житла зайняла Вінницька область. На третьому місці – Київська область.
Для порівняння: за весь 2022 рік в Україні було прийнято в експлуатацію 92,6 тисячі нових квартир.
За даними порталу з нерухомості ЛУН, в Україні нині залежно від локації, стану готовності та класу об’єкта, попит на житло в середньому щонайменше в 3 рази менший за пропозицію.
Наразі увага потенційних покупців (понад 75% попиту) прикута до 1,2-кімнатних осель площею від 40 до 70 квадратних метрів в об’єктах на фінальних стадіях будівництва, розташованих у відносно безпечних містах, як-от Київ, Львів, Івано-Франківськ, Ужгород. Біля житла мають бути відсутні стратегічні, військові чи логістичні об’єкти, які потенційно можуть стати мішенню для терористичних ракетних чи дронових атак країни-агресорки.
Попри те, що попит на ринку нерухомості в Україні значно впав, за 19 місяців повномасштабної війни ціни на житло зросли у середньому на 40%.
За даними експертів ЛУН, якщо на початку 2022 року в Києві середня мінімальна ціна за квадратний метр первинки була 35 тисяч гривень, то в вересні 2023 року вона сягнула 47 тисяч гривень. У Дніпрі ця ціна зросла з 28 до 41,6 тисячі гривень, в Одесі – з 26 до 36,6 тисячі гривень. У Львові вартість квадратного метра стала найвищою – з 26 до 48,1 тисячі гривень, а в Івано-Франківську піднялась майже вдвічі – з 14,3 до 27 тисяч гривень.
За скільки років можна заробити на квартиру, якщо відкладати всю зарплату
За даними Пенсійного фонду України, середня зарплата нині становить 16 тисяч гривень.
Відтак, щоб купити нову однокімнатну квартиру в столиці за ціною від 54 тисяч доларів США середньостатистичному українцю знадобиться:
при зарплаті 16 тисяч гривень – 128 місяців або 10 років;
при зарплаті 30 тисяч гривень – 67 місяців або 5,5 років;
при зарплаті 50 тисяч гривень – 40 місяців або 3,3 року.
При цьому ви маєте платити за транспорт, комунальні послуги й, можливо, оренду. Але не їсти, не купувати одяг, взуття, ліки тощо.
Експерти ринку не прогнозують падіння цін на нерухомість в Україні у 2024 році. Щобільше, вони будуть лише зростати, припускають у раді директорів Конфедерації будівельників України.
Тому у майбутньому знадобиться ще більше часу, щоб купити собі житло.
Вартість житла на первинному ринку може зрости в середньому на 15 – 20% у гривневому еквіваленті. Ключовими регуляторами ціноутворення будуть чотири аспекти: настрої покупця, курс гривні стосовно долара США, темпи відновлення будівництва та віддаленість регіону від зони воєнних дій.
Швидкість відновлення ринку нерухомості напряму залежатиме і від ситуації на фронті.
Джерело: 24tv.ua