На українському ринку нерухомості стартував студентський сезон. Цього року багато вишів вирішили відмовитися від дистанційки та анонсували очне навчання. Тому іногородні студенти вже почали шукати житло. Але знайти його, як виявилось, не так просто. Незважаючи на величезну пропозицію квартир та кімнат, студенти та їхні батьки скаржаться, що доводиться перебирати десятки варіантів. Чимало господарів не хочуть селити студентів, влаштовую кастинги і навіть вимагають «доплати».
При цьому студентський фактор істотно впливає на весь ринок орендованих квартир у мегаполісах, особливо в Києві та Львові. Саме там цього року найбільший наплив студентів.
«На тлі ажіотажу вартість всього житла під оренду збільшиться приблизно на 15%. Ціни «заспокояться» лише до жовтня», — каже київський ріелтор Ірина Луханіна.
У Львові не хочуть столичних студентів, у Києві беруть потрійний тариф
Цього року багато вишів повертаються до очної форми навчання, «ми принаймні спробуємо. Ремонтуємо бомбосховища у нашій новій будівлі, і будемо навчатися в аудиторіях», – каже ректор Харківського технологічного університету ШАГ Віталій Зайцев.
Це означає, що іногороднім студентам потрібно знову вирішувати проблему із житлом. І багато хто вже почав підшукувати кімнати та квартири.
При цьому, як каже ріелтор Михайло Артюхов, сегмент студентського житла, який формувався десятиліттями, за останні три роки просто зник. Спочатку вузи перейшли на віддалене навчання через коронавірусний карантин, потім почалася війна, Студенти масово з’їжджали з орендованих квартир, і господарі почали шукати їм заміну, а потім взагалі перестали орієнтуватися на студентську аудиторію.
Тому тепер виникла плутанина. Квартир на ринку вистачає, але, як показує практика, у студентів та їхніх батьків виникають складнощі при пошуку житла. Доводиться перебирати десятки варіантів.
Наприклад, киянка Тетяна, дочка якої вступила до одного зі Львівських вишів, розповіла нам, що вони вже намагалися підшукати кімнату чи квартиру у Львові. І поки не змогли цього зробити.
«Скажімо, нас зацікавила кімната в центрі, біля Опери. Ціна досить висока – 4500 гривень на місяць. При цьому в ході спілкування з господаркою виявилося, що є ще безліч «побажань». Скажімо, жити удвох у кімнаті не можна (це дозволило б розділити платіж і кожній із дівчаток платити по 2750 гривень), кімната – лише для однієї людини. Але це лише початок. Киян, як виявилося, господиня теж брати не хоче. Шукає студенток з Львівської області, щоб на вихідних вони їхали додому (і, виходить, не з’являлися у орендованій квартирі). Я навіть запитала: а може вам просто гроші на карту перераховувати, взагалі без проживання», — обурюється Тетяна.
У різних господарів – різні вимоги до постояльців. Дехто взагалі не хоче селити студентів. Деякі готові здавати житло лише студентам певних вишів, йде ранжування «з мови» чи за особистими симпатіями. У результаті пошук квартири для студентів перетворюється на справжній треш.
«Львівські господарі досить розпещені високим попитом на орендоване житло. У місті багато переселенців, що дозволило збільшити цінники на оренду. Вони вищі, ніж у Києві. Якщо у столиці мінімальна вартість однокімнатної квартири стартує з 6 тисяч гривень, то у Львові – з 7-8 тисяч», – каже Ірина Луханіна.
А цього року Львів став ще й одним із міст (разом з Києвом), де намагалося поступити до вишів найбільше абітурієнтів. Михайло Артюхов додав, що проблему ускладнює той факт, що у Львові не так багато професійних ріелторів. Тобто, орендарю доводиться шукати житло за оголошеннями та самому обдзвонювати господарів.
Тетяна, яка намагається знайти дочці-першокурсниці житло у Львові, каже, що по багатьох квартирах в оголошеннях надається дуже обмежена інформація.
«Наприклад, може бути фото лише виду з вікна, чи будинку, а фотографії самої квартири взагалі не публікують. Мовляв, приходьте і дивіться. Але, щоб оббігати всі варіанти, ніг не вистачить», — каже Тетяна.
У Києві, як каже Ірина Луханіна, власники житла менш примхливі, ніж у Львові. Останнім часом вони знизили планку вимог до постояльців. Нині беруть навіть орендарів із тваринами, що раніше було великою рідкістю. І щодо студентів – жодних проблем. Втім, за її словами, складнощі з пошуком житла все ж таки виникають.
«У Києві багато так званих «фейкових» квартир – їх розміщують на різних інтернет-майданчиках. Там гарні картинки та хороша ціна, але таких квартир насправді немає. І коли людина дзвонить, їй починають морочити голову, що, мовляв, цю квартиру щойно винайняли, давайте дивитися іншу, трохи дорожче», — каже Луханіна.
Плюс – деякі власники почали вимагати від «потенційно проблемних» постояльців (наприклад, орендарів з великими собаками або хлопців-студенів, котрі теоретично можуть «влаштовувати гулянки») подвійну гарантійну суму.
«Раніше брали при заселенні за перший та останній місяць проживання, тобто подвійну суму. Наразі намагаються брати вже потрійну плюс 50% комісія ріелтора. Тобто якщо, наприклад, орендована квартира коштує 10 тисяч, то при підписанні договору потрібно віддати 35 тисяч і лише з наступного місяця платити по 10 тисяч», – пояснила Луханіна.
З бабусиним ремонтом та червоною кнопкою
За словами Артюхова, студенти традиційно обирають житло або в безпосередній близькості до вузів, або із зручною транспортною розв’язкою, щоб швидко добиратися на заняття.
«Наприклад, локації для студентів Київського університету імені Шевченка, які навчаються у червоному корпусі на Володимирській, це як сам прилеглий район (але там дорого, бо це самий центр), так і вся синя гілка метро. Студенти, які навчаються у КПІ, медуніверситеті, авіаційному університеті та економічному університеті імені Гетьмана, як правило, воліють селитися в районі Шулявки. У цих вузах сумарно навчається близько 20 тисяч студентів, тож власники квартир раніше завжди орієнтувалися на студентів», — каже Артюхов.
У Львові студенти намагаються селитися поряд із вишами, а це переважно центральна частина міста. Якщо вибирати – винайняти квартиру у віддаленому районі або кімнату в центрі – багато хто вибирає останній варіант.
Щодо цінових уподобань, то, як зазначила Луханіна, «студенти бувають різні». Дехто шукає квартири і по 20-30 тисяч на місяць. Хоча більшість, зрозуміло, орієнтується на найдешевше житло – кімнати по 3,5 тисячі або квартири від 6 до 8 тисяч гривень на місяць. При цьому зараз для студентів з’явилися непогані варіанти по житлу на вторинному ринку без особливого ремонту і зі старими меблями.
«Трикімнатні зі ще радянськими інтер’єрами взагалі не корістуються попитом серед «звичайних» орендарів. Якщо однокімнатні ще вдається здавати, то великі квартири просто стоять порожніми. Наприклад, переселенці у такому «вбитому» житлі взагалі не хочуть селитися. У результаті ціни різко впали, і трикімнатна здається лише трохи дорожче за одинокімнатну. Скажімо, за 8-9 тисяч можна зняти», – розповідає Луханіна.
Тобто якщо таку квартиру орендує троє студентів у складчину, то кожному доведеться платити лише 3 тисячі на місяць, за такі гроші складно знайти навіть кімнату в квартирі з господарями. Є й інші варіанти – так звані ко-лівінги. Вони почали з’являтися ще до ковіду, потім деякі закрилися або перепрофілювався, але деякі вижили та працюють.
«Зазвичай ко-лівінги – це мансардні, цокольні або інші приміщення, які інвестори обладнують спеціально для студентів – там є невеликі кімнати на одного чи двох, загальний простір, пральні машини, сушарки, обов’язково хороший інтернет. Плюс – прибирання та «червона кнопка», яку потрібно натиснути у разі конфліктних ситуацій, і приїде охорона. Вартість такого проживання – 2,8-3 тисячі з особи на місяць», – зазначає Артюхов. Втім, за його словами, таких пропозицій у Києві та передмісті небагато. Загалом близько 100 ліжко-місць.
Студентська націнка
Студентський сезон починає впливати на весь ринок оренди. Багато господарів, побачивши, що попит йде вгору, намагаються підвищити цінники.
«Хоча традиційно частка студентів у загальній структурі орендарів невисока – лише кілька відсотків – той факт, що вони виходять на ринок усі в один момент і швидко намагаються знайти житло, впливає на всю оренду. Вартість квартир на цьому сезонному факторі може підскочити на 10-15%», – пояснив Артюхов.
Такі самі цифри називає Ірина Луханіна. Вона каже, що зростання цін — близько 15%. Тобто, найдешевша квартира в Києві, яка зараз коштує 6 тисяч гривень, уже найближчим часом – за тіждень-півтора здаватиметься майже за 7 тисяч. Відповідно, доведеться дорожче платити не лише студентам, а й усім, хто шукає орендоване житло.
Щоправда, така «студентська націнка», як каже Луханіна, протримається не довше за жовтень. Чи знижуватимуть господарі цінники потім – поки неясно.
«Підключиться опалювальний сезон, тобто підвищені платіжки. Якщо за комуналку платять орендарі, то для них це аргумент в обговоренні з господарем орендної ставки — мовляв, і так комуналка дорога, куди ще й підвищувати оренду. Якщо платить господар, для нього це привід порушити питання про підвищення орендної плати. Але в результаті все вирішуватиме ситуація на ринку – яким буде реальний попит на житло. Багато в чому це залежить від того, чи повертатимуться ще до зими біженці з Європи, і чи поїде в Києві додатковий потік переселенців», – підсумував Артюхов.
Джерело: informator.ua