Перетворювати підземні паркінги на бомбосховища, вбудовувати «панічні кімнати» у квартири, зводити приватні бункери та змінювати архітектурні проєкти на користь використання посилених конструкцій — що може убезпечити українців від чергової російської ракети. Як українці ставляться до питання власної безпеки та що пропонують щодо цього на ринку нерухомості.
Наскільки для покупців житла є важливою наявність укриття у 2023 році
Покупці житла останнім часом набагато частіше ставлять запитання продавцям про наявність бомбосховищ, ніж це було до масованих ракетних обстрілів із боку росіян. Проте експерти ринку нерухомості наголошують, що ці запитання свідчать лише про цікавість, але не є ключовими для ухвалення рішення про купівлю.
«Зараз в Україні купують переважно готове житло та запитують про обладнання чи доступність муніципальних бомбосховищ, розташованих поряд, і будинки з підземними паркінгами, що використовуються як укриття. Також шукають квартири подалі від інфраструктурних об’єктів, подалі від центральних районів. Тобто запит є, але він переважно забезпечується локацією. Основним чинником вибору квартири зараз є ціна», — розповів The Page Роман Герасимчук, власник і CEO компанії City Development Solutions.
«Приблизно 90% покупців на первинному ринку цікавляться принаймні найближчими до ЖК об’єктами укриття. Але цікавитися безпекою ще не означає перейматися нею. Зараз пріоритет у покупців — власна оселя, а питання захисту для більшості є більш вторинним. Принаймні ціна квартири для покупця важить більше, ніж «укриття», — прокоментував Володимир Семенцов, співзасновник і керуючий партнер компанії INSPI Development.
Які безпекові рішення пропонують забудовники у 2023 році
Коли українці ремонтують пошкоджене або зруйноване житло, вони все-таки намагаються обирати витриваліші конструкції. Наприклад, на заводі «ВікнаНові» цього року спостерігають рекордні продажі металопластикових вікон і окремо збільшений попит на безпекові рішення.
«Покупці зараз частіше обирають товстіше скло — триплекс або гартоване (калене) скло. Певний ступінь захисту це надає. Ті, у кого вже вилетіли шибки, хочуть ставити щось безпечніше, навіть попри те, що це дорожчі варіанти», — говорить маркетинг-директор «ВікнаНові» Олена Трофименко.
З боку забудовників поки що немає тренду використовувати зміцнені конструкції або додавати бомбосховища до комплексів, де вони не були передбачені на стадії проєкту.
«Для комплексів, що будуються зараз, архітектурні проєкти розробляли від 2 – 3 до 5 років тому. Звісно, що зараз ніхто не вноситиме в них зміни, щоб будувати товстіші стіни. По-перше, замовлення нового проєкту — це дорого, по-друге, треба зносити початок будівництва й будувати по-новому. Єдине, що був такий більш маркетинговий хід, коли вже заплановані під паркінги підземні площі заявлялися як місце можливого укриття під час бомбардувань», — розповів The Page Олег Приходько, CEO в компанії з інвестицій у нерухомість Greenol.
«Облаштування комфорту в паркінгах більше стосується керуючих компаній, ЖЕКів, ОСББ. Вони розв’язують цю проблему, як можуть: хтось підводить електрику, інтернет, забезпечує запаси їжі, напоїв, стільці», — зауважив Герасимчук.
Підземні паркинги як найкраще безпекове рішення для забудовників
У проєктах приблизно 40% новобудов на первинному ринку в Україні передбачають будівництво підземних паркінгів. На думку експертів, використання цих об’єктів за подвійним призначенням розвязуватиме проблему безпеки мешканців.
«Хоча паркінг для забудовника загалом прибутковий об’єкт, зараз, в умовах дефіциту коштів, це не дуже гарне рішення. Це здорожчає будівництво на 15 — 25% залежно від наявності грунтових вод або комунікацій. Це роботи нульового циклу, вони дорожчі та відтерміновують будівництво саме квартир на кілька місяців», — підкреслив Герасимчук.
Згідно з Державними будівельними нормами (ДБН), площа укриття має враховувати 0,6 кв. м на одну людину. Але за підрахунками Семенцова, для комфортного перебування людини протягом кількох годин цього недостатньо: потрібно закладати 3 — 5 кв м. Торік в Україні навіть з’явилася петиція з вимогою повернути старі радянські норми — 6 кв. м, але вона не отримала достатньої підтримки.
Наприклад, у будинку на 100 квартир із прогнозованою середньою кількістю 200 — 250 мешканців у паркінгу-бомбосховищі буде відведено приблизно 1000 кв. м площі разом із додатковими приміщеннями (санвузлами тощо).
«Звісно, що ці цифри є досить умовними, але натепер у схожих будинках площа запланованого паркінгу зазвичай складає 700 — 1000 кв м. Собівартість підземного паркінгу сягає 20 — 25% загальних витрат. Отже, собівартість зведення будинку з належним паркінгом-бомбосховищем, що здатне вмістити всіх його мешканців, може зрости щонайменше на 10 — 15% залежно від його класу, кількості квартир і місця розташування», — пояснює Семенцов. В Харкові почали виготовляти безпечні будинки-схови.
Чи будуватимуть в Україні «панічні кімнати» та приватні бункери
Експерти ринку нерухомості скептично ставляться до перспектив використання «панічних кімнат» в Україні. Тривожна або панічна кімната — це невелике приміщення з посилених конструкцій. Вона встановлюється в будинку, щоб забезпечити сховище для мешканців у разі зламу, стихійного лиха, терористичної атаки або іншої загрози.
Наразі немає проєктів, що передбачали б у плануванні стандартної квартири якусь комору-укриття. І малоймовірно, що це рішення стане популярним в Україні згодом.
«Так звані «панічні кімнати» дуже важко вбудувати в стандартне планування. В українському житлі, на відміну від американського чи європейського, дуже оптимізоване планування: мінімальна площа за максимального відсотка корисної. І туди вбудовувати тривожну кімнату немає сенсу: ванна кімната чи коридор повністю відповідають цьому призначенню. Ну, і для власної безпеки під час тривоги важливо переходити до справжнього укриття», — пояснює Герасимчук.
Окрема тема — приватні бункери. Гравці ринку зазначають, що цікавість до подібних об’єктів досить велика, як порівняти з періодом до лютого 2022 року: люди телефонують і розпитують, але до реальних замовлень справа доходить зрідка.
Джерело: thepage.ua