Фотографуйте, фільмуйте, записуйте, шукайте свідків — саме так радять юристи діяти тим, хто хоче в майбутньому розраховувати на відшкодування за пошкоджене під час війни житло. Механізму, як саме будуть це робити, поки не існує, хоча уряд збирає інформацію і закликає громадян повідомляти дані та реєструвати заявки. Куди звертатися, щоб зафіксувати пошкодження оселі, що робити власникам приватних фірм, як правильно збирати докази і коли можна розпочинати ремонт домівки — Суспільне зібрало поради юристів та урядовців.
Як будуть відшкодувати вартість зруйнованого майна
У березні Кабінет Міністрів затвердив постанову, в якій вказано, хто має право на компенсацію зруйнованого або пошкодженого через війну житла (власники, інвестори, члени кооперативів, спадкоємці). Аналітичний центр при Київській школі економіки 5 вересня повідомив, що від 24 лютого в Україні зруйновано або пошкоджено 131,3 тисячі житлових будинків. На відновлення, за їхньою оцінкою, потрібно буде 75,3 млрд доларів.
Звідки візьмуть ці гроші та хто отримає компенсацію в першу чергу, поки не ясно. У Верховній Раді розглядають законопроєкт, який має все це унормувати. У ньому передбачено три варіанти відшкодування: або відремонтують будинок, або збудують новий, або виплатять гроші. Поки законопроєкт пройшов перше читання, депутати запропонували до нього більше 700 поправок.
Юристи кажуть: тим, хто зараз ретельно зафіксує збитки, буде легше претендувати на компенсацію. Тому наполягають: щойно стало відомо, що ваш будинок пошкоджений, слід починати збирати докази та подавати інформацію до відповідних органів. Важливо зробити це перед початком ремонту, адже коли людина закопала вирву від снаряда у дворі чи заколотила вікна, вона “знищила” докази і доводити розмір шкоди буде складніше.
Куди звертатися, щоб зафіксувати пошкодження оселі
У березні Кабмін затвердив правила збору та обліку інформації про нерухомість, що пошкоджена внаслідок бойових дій, терористичних актів та диверсій. Подати повідомлення можна через портал “Дія” або через Центр надання адміністративних послуг чи нотаріуса, які офіційно реєструють повідомлення в “Дії”.
Які дані треба буде передати:
- Інформацію про власника житла та його контакти.
- Дані про нерухомість. Це може бути інформація з документів та опис оселі, якщо документи втрачені.
- Інформацію про пошкодження: коли це сталося, що зруйновано, фото та відео, якщо вони є.
Крім цього, юристи радять отримати акти від органів місцевої влади, де будуть зафіксовані пошкодження, подати заяву до поліції — і в разі руйнування, і у випадку, якщо оселю пограбували, та звернутися до ДСНС, якщо була пожежа.
Як це зробити:
- Щоб отримати акт про пошкодження від місцевої влади, треба звернутися до міської або селищної ради, або військово-цивільної адміністрації. Їхня комісія має приїхати на місце і зафіксувати руйнування.
- Якщо оселя згоріла, викликайте пожежних на місце чи звертайтеся до місцевого підрозділу ДСНС. Вони також складають акт. Акт ДСНС не виключає висновку комісії органів місцевого самоврядування.
- Заяви про руйнування приймає й поліція. Можна викликати поліцейських або прийти у відділок і написати заяву. Правоохоронці відкриють кримінальне провадження про пошкодження чи розграбування, та мають надати про це витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це важливий документ разом з актами місцевої влади та ДСНС.
Куди ще звернутися, щоб збільшити шанс на відшкодування
Юристи радять використовувати всі можливості зафіксувати руйнування, тому до переліку додають ще три вебресурси, де можна повідомити про зруйноване обстрілами житло:
- сайт warcrimes.gov.ua, створений Офісом Генпрокурора, де фіксують військові злочини;
- вебпроєкт “Росія заплатить”. Тут дані збирають, щоб оцінити розмір збитків;
- міжурядова платформа Humanrights, де правозахисники збирають інформацію про порушення прав людини.
Якщо ви втратили документи на нерухомість, а також технічний паспорт, почніть їх відновлювати, а тим часом все одно збирайте докази, наголошують юристи.
Як зафіксувати докази і чи можна це робити самостійно
Збирати докази самостійно та зберігати їх потрібно обов’язково, кажуть у Гельсінській спілці з прав людини.
Доказами можуть бути:
- фотографії та відео, відзняти на місці;
- особисті свідчення, що записані на папері;
- інформація від судів чи свідків (записана або відзнята на відео);
- повідомлення зі ЗМІ чи переписка з соцмереж та чатів.
Як збирати ці дані
- Зробіть якомога більше фото. Почніть з вулиці. Зробіть фотографії двору. Кожну із будівель сфотографуйте ззовні з кожного боку, зокрема отвори, сліди від куль й уламків.
- Сфотографуйте пошкоджені комунікації — газопровід, водопровід, каналізацію, електричні мережі.
- На кадрах має бути видно не тільки загальні руйнування, але й частини конструкції. Фіксуйте кожну деталь, наприклад, зовнішній блок кондиціонера фотографуйте разом з блоком зсередини. Пошкодження дверей та вікон також знімайте з обох боків.
- Всередині оселі фіксуйте всі пошкодження: стіни, підлогу, стелю, меблі, техніку.
- Усе те, що було сфотографовано, краще відзняти і на відео.
- Складіть акт про пошкодження майна, де в довільній формі описано все, що зруйновано чи пошкоджено. Наприкінці вкажіть дату, місце, паспортні дані. Підписи під цим актом мають поставити власник майна, також, якщо це можливо, повнолітні члени родини.
- Спробуйте знайти сусідів, свідків чи представників кооперативу чи ЖЕКу. Їхні свідчення можна відзняти на відео та записати, попросивши поставити підписи.
- Зробіть копії всіх даних на декілька носіїв, наприклад, флешку й хмарне сховище.
Якщо оселю пограбували, дійте так само: фотографуйте, фільмуйте, записуйте. В акті перелічіть всі речі, що зникли. Обов’язково зберігайте, якщо вдасться знайти: документи, чеки, паспорти на техніку, гарантійні талони тощо. Наразі техніка та меблі не згадуються в документах про відшкодування в разі обстрілів, тільки у випадку розграбування оселі. Але законодавство може змінитися, тому навіть рештки знищених цінних речей юристи не радять викидати, якщо є така можливість.
Як правильно робити фото та відео зруйнованого будинку, щоб отримати компенсацію
- Налаштуйте камеру так, щоб було видно геолокацію об’єкта, дату, час відео-, фотозапису, радить юристка Ірина Смірнова.
- Коментуйте те, що знімаєте на відео. Скажіть на початку місце зйомки, дату, час, назвіть, чим знімаєте, описуйте, що в кадрі.
- Зніміть все крупним та загальним планом. Робіть “прив’язку” до місцевості — ландшафтні зйомки, дорожні знаки, споруди.
- Не обробляйте запис чи фото. Зберігайте його в оригінальному вигляді та зробіть копії на флешку чи “хмару”.
Як діяти, якщо зруйновано підприємство
Власникам бізнесу Міністерство юстиції також радить фіксувати збитки, незважаючи на те, що як такого механізму та навіть рішення про відшкодування поки нема. Щоб в майбутньому отримати кошти, потрібно зібрати чи відновити документи на будівлі, обладнання, транспорт, що мала компанія на початок війни. Звертатися із заявою до поліції та в разі пожежі до ДСНС, самостійно зафіксувати руйнування (зробити фото та відео, знайти свідків), провести інвентаризацію та скласти акт із представником органів місцевої влади.
Окрім цього, Мін’юст вважає доцільним оцінити розмір збитків. За правилами, для приватних фірм це мають зробити військові адміністрації, зазначають у міністерстві. Проте методика визначення шкоди та розміру збитків ще не затверджена. Є тільки проєкт, який розробив Фонд державного майна.
Коли можна почати ремонт
В Офісі президента та в Міністерстві юстиції радять замовити обстеження пошкоджень у експертів науково-дослідних установ Мін’юсту чи в приватній компанії. Але про це треба повідомити органи місцевого самоврядування, а потім передати копію звіту про обстеження.
“Наявність висновку експерта дозволить, не втрачаючи час, розпочати відновлення пошкодженого майна, та буде підставою для отримання відповідних компенсацій у майбутньому”, — зазначили у Мінюсті.
“Кошти за проведення обстеження компенсуватися не будуть. А складений акт (сума в ньому, — ред.), переданий в органи місцевого самоврядування, буде компенсований державою відповідно до закону, який буде прийнято”, — пояснив заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко.