Набрав чинності закон №4576-IX, який приховує інформацію про осіб, діяльність яких пов’язана з оборонною сферою. Доступ до реєстру нерухомості та кадастру обмежено: що це означає на практиці?
Сьогодні, 18 листопада 2025 року, набрав чинності Закон України №4576-IX “Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів”. Цей документ, підписаний Президентом Володимиром Зеленським 17 вересня 2025 року, вводить певні обмеження на доступ до інформації в державних реєстрах.
Раніше, у серпні 2025 року, Інформаційне агентство Антикорупційна правозахисна рада (ІА АПР) аналізувало проєкт цього закону №11533 з критичних позицій, наголошуючи, що будь-які обмеження реєстрів заважають роботі журналістів-розслідувачів, ускладнюючи перевірку даних для викриття порушень. При цьому, як повідомляють користувачі, застосунок “Дія” щонайменше тиждень видає помилки при спробах отримати витяги з реєстрів нерухомості, що робить послугу недоступною онлайн. Це може бути пов’язано з технічними роботами чи підготовкою до впровадження нових обмежень, але створює додаткові незручності для громадян. Законопроєкт посилить корупцію в Україні? Законопроєкт, зареєстрований під номером 11533, викликав значну критику з боку антикорупційних організацій ще на етапі обговорення у Верховній Раді. Ці організації вбачали в ньому ризики для прозорості та громадського контролю.
Нижче ми коротко розберемо основні зауваження ключових гравців, базуючись на їхніх публічних заявах. Transparency International Ukraine закликала Президента ветувати законопроєкт, аргументуючи це тим, що обмеження доступу до електронної інформації про права на нерухомість, зареєстровані за юридичними особами (включно з кадастровими номерами земельних ділянок та детальними адресами), ускладнять антикорупційні розслідування. За їхньою оцінкою, це унеможливить перевірку підозрілих зв’язків між юридичними та фізичними особами, а також зловживань з майном. Крім того, такі зміни зашкодять антикорупційній журналістиці та моніторингу конкурсів на високі посади з боку громадянського суспільства.
Загалом, організація вважає, що закон створює нові можливості для приховування активів корумпованими особами, і закликає зберегти інструменти для прозорості. Фундація DeJure у своєму аналізі зазначила, що законопроєкт №11533 обмежує доступ до Державного реєстру прав на нерухоме майно, дозволяючи корумпованим особам ховати активи через передачу їх юридичним особам. Замість точних адрес, кадастрових номерів та інших деталей надається лише загальна інформація — регіон, район, місто. Це ускладнює для журналістів і громадськості виявлення корупції, наприклад, перевірку майна посадовців на відповідність деклараціям. Навіть після доопрацювань, обмеження поширюються на всю нерухомість юридичних осіб, а не лише на ті, що пов’язані з національною безпекою.
Юрист Інституту масової інформації (ІМІ) Володимир Зеленчук у коментарі для Detector Media підкреслив, що ухвалення законопроєкту №11533 зашкодить сфері громадського контролю та користувачам реєстрів, оскільки обмеження на дані про місцезнаходження нерухомості, кадастрові номери та власників ділянок виходять за межі захисту оборонних підприємств. Це унеможливить моніторинг конфліктів інтересів чи корупції журналістами, активістами та правозахисниками. Крім того, закон дозволяє керівникам правоохоронних органів отримувати дані про користувачів реєстрів без кримінального провадження, що може бути використано для тиску на тих, хто запитує інформацію про активи посадовців.
Позиція НАБУ і САП. Зеленчук посилається на висновок САП, де зазначається, що в законі не обмежуються оборонними суб’єктами, через що звичайні користувачі не зможуть отримати витяги про власну нерухомість чи кадастрові дані. На це й же висновок САП посилалася й Фундація DeJure, але станом на 18 листопада 2025 року його було видалено з усіх офіційних джерел. Так про що закон? Проєкт закону, на який спиралася ІА АПР у своєму серпневому аналізі, дещо відрізняється від остаточного варіанту, підписаного Президентом 17 вересня 2025 року.
Наприклад, в останній редакції законопроєкту №11533 набрання чинності мало відбутися через п’ять днів після опублікування, тоді як у тексті закону цей термін подовжено до двох місяців. Це дало більше часу для адаптації, але не усунуло суттєвих обмежень. Пояснювальна записка до законопроєкту, доступна на сайті Верховної Ради, обґрунтовувала зміни необхідністю захисту інформації, пов’язаної з національною безпекою, зокрема для підприємств оборонного комплексу, без детального акценту на антикорупційних аспектах.
Тепер розберемо, що саме пропонує Закон №4576-IX. Документ вносить зміни до Цивільного кодексу України та низки законів про публічні реєстри, держателем яких є Міністерство юстиції. Основна ідея — обмежити доступ до певних відомостей для фізичних і юридичних осіб на період воєнного стану (введеного Указом Президента №64/2022 від 24 лютого 2022 року) та протягом одного року після його скасування. Обмеження вводяться за заявою уповноважених державних органів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Зокрема, у Державному реєстрі прав на нерухоме майно для запитів фізичних та юридичних осіб (крім банків за договором) інформація про місцезнаходження об’єктів, зареєстрованих за юридичними особами, надаватиметься лише на рівні держави, АР Крим чи області — без кадастрового номера земельної ділянки чи точної адреси. Доступ до відомостей про нерухомість юридичних осіб обмежується загалом у порядку, визначеному урядом.
У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, ФОП та громадських формувань підприємства, які розробляють, виробляють чи постачають продукцію оборонного призначення (включно з виконавцями державних контрактів на оборонні закупівлі), можуть вказувати альтернативні адреси для зв’язку, не пов’язані з реальним місцезнаходженням. Аналогічні обмеження торкаються реєстрів інтелектуальної власності (промислові зразки, знаки, винаходи, авторські права) — доступ до даних, пов’язаних з обороною, блокується, а відомості надаються лише за запитами уповноважених чи правоохоронних органів.
Загалом, Закон поширюється на публічні електронні реєстри, де держателі (як Мін’юст) можуть тимчасово приховувати інформацію про юридичних осіб, пов’язаних з національною безпекою та обороною. Невже тепер прихована в реєстрі нерухомості та кадастрі інформація про всіх? Щодо ключового питання: чи забороняє закон доступ до реєстру нерухомості всіх бенефіціарних власників чи тільки тих, хто має відношення до оборони? Текст закону чітко фокусується на особах, пов’язаних з обороною — тих, що виробляють продукцію військового призначення, виконують оборонні роботи чи є учасниками оборонних закупівель. Обмеження на нерухомість стосується відомостей, зареєстрованих саме за такими особами, а не за всіма бенефіціарами без винятку. Однак критики зазначають, що формулювання дозволяють широке тлумачення, і обмеження на загальний доступ до даних про нерухомість юросіб (без прив’язки до конкретного статусу) може зачепити ширше коло. І небезпідставно, ось фрагмент:
А в антикорупційному висновку прямо указані “лазівки” законопроєкту: Надмірне обмеження доступу до інформації: Законопроект пропонує приховати адреси нерухомості для всіх людей і компаній, а не тільки для оборонних підприємств. Це робить суспільство менш прозорим і ускладнює боротьбу з корупцією, бо мета була лише захистити оборонку. Нечітке формулювання про діяльність: Необов’язкове вказування видів бізнесу, пов’язаних зі зброєю чи “супутнім устаткуванням” (наприклад, батареї чи камери), може торкнутися не тільки оборонних фірм, а й звичайних компаній. Це створює лазівки для приховування інформації будь-ким.
Цитата: “положення проекту Закону містить правову невизначеність та може бути застосовано не лише підприємствами оборонно-промислового комплексу, а й невизначеним колом інших суб’єктів господарювання”. У будь-якому випадку набрання чинності цього закону ускладнить розслідування журналістів та антикорупційних організацій, бо доступ до детальних даних реєстрів — ключовий інструмент для перевірки декларацій, зв’язків та схем. Це особливо погано на тлі останніх корупційних скандалів, пов’язаних із розкраданням на закупівлях для військово-промислового комплексу (ВПК). Закон №4576-IX балансує між захистом чутливої інформації та потребою в прозорості.
Чи вдасться уникнути негативних наслідків, покаже практика його застосування. Антикорупційні організації продовжують закликати до моніторингу, щоб обмеження не перетворилися на бар’єр для суспільного нагляду. У будь-якому випадку реєстр речових прав на нерухоме майно в “Дії” не працює близько тижня, і жодних офіційних повідомлень, чому, знайти не вдалося.
Що це — технічні роботи чи взагалі “під шумок” закрили доступний спосіб отримати витяги? Раніше це займало 5 хвилин, тепер же треба завітати до ЦНАП, і цей похід може розтягнутися на години. У будь-якому випадку чекаємо, що звичайні громадяни знову отримають доступ до цифрових послуг.
Джерело: com1.org.ua